ностальгійне майже віршове...

 
 
дитячо-наївно в 33 читати муммі-троля, 

широко відкриваючи очі, і думаючи - ну ти ж ба? 

а попри те, заплющуючи очі, 

я знову згадую снусмумрика, хмаринку й їжачка...


 
дитячі недодивлені мультики 

заповзають в душу українськими пошепками, 

а недопрочитані книги 

раптово стають ностальгійно-зворушними.. 

 
 

і чомусь крутиться навколо голови і вух 

старезні запитання-дилеми: 

де ж знайти ту чарівну Шипшинову долину,

і куди ходив у туалет Пан Нільсон... 


 
 
 А Сиз Стовус заглядує у вікно

і, смачно попахкуючи своєю незмінною люлькою з буркунцем, 

запрошує поглянути на його новий музей світлячків... 

І поласувати диньками... 






 

Може то погодитися?

 Адже вечірній дзвін вже таки досить давненько пролунав своє басовите Бом...