суботу, 26 липня 2014 р.

Квіткове

Вчора був день, коли давні наміри таки отримали свою реалізацію.

Мої діти давно просили в мами зробити їм віночки. Адже мені не подобалися ті, що продаються зараз в нас. Вирішила пошукати МК в неті, але і вони мені не припали до душі. А тут два тижні ми провели у бабусі в селі, де я вдосталь вживу надивилась на маки. Подумалось - а чому би самій не зробити таке маленьке полум'яне диво?

Отож вчора випала вільна годинка і я вирішила сісти за роботу. Благо в свій час накупила багато різних стрічок, серед них були і червоні, зелені, чорні.

І ось мене в результаті півдня неквапливої роботи з багатьма відволіканнями вийшли три квітки. Схвалення від юних замовниць отримала - буду робити ще))


суботу, 19 липня 2014 р.

Вишиванка для похресника

 Є речі, творячи які, ти доторкаєшся до сакрального, теплого та душевного.

Інколи ти робиш їх для себе, але переважно - для когось. І це надає таким речам зовсім іншого змісту...

 Вишити долю нитками... Саме такі слова спадали на думку, коли я вишивала сорочинку для похресника. Подумки при кожному стібку бажала йому хорошого. позитивного світлого світу навколо, щасливої долі і миру в рідній країні...

 Шилось-вишивалось легко і, звісно ж, на одній я не зупинилась.


Нехай малому козакові збудуться всі мої побажання і гарно носяться обновки.