неділя, 29 вересня 2013 р.

осіння кава...

Заварю каву..
На столі - парує здоба.
А у душі -
осіння тиша і туман.
Ця прохолода
похмурим ранком  заповза
у серце нишком...
мов змія...
І тільки чорний шоколад
і скибка сиру,
старенька філіжанка кави  -
у руках...
Все решта - фарс...
Все решта  - поза доступом.
Відрізано.
Забуто...
Дощ по вікні
так холодно і  барабанно стука..
А у долонях
острівець тепла.
Це львівська кава - тепла і жива...
Це львівська осінь знов до нас  прийшла...



Немає коментарів: